Інклюзивна освіта: як зробити школи доступними для всіх

Реформа інклюзивної освіти, яка забезпечує рівний доступ до навчання у загальноосвітніх закладах дітей з особливими потребами, триває та, беззаперечно, передбачає технічне переоснащення наявних садочків та шкіл. Скільки коштуватиме таке переоснащення державі, та що криється за поняттям «розумне пристосування» допомогла розібратися Вікторія Попович, директор інвестиційно-будівельної компанії «ОБРІЙ».

  
«Наразі не можна сказати, що держава нічого не робить у напрямку впровадження інклюзивної освіти. Згідно зі звітом Кабінету міністрів в Україні у 2019/2020 навчальному році кількість учнів в інклюзивних класах збільшилась з 11866 до 18546 осіб та на 60% зросла кількість відповідних класів.

Питання в іншому: за рахунок чого ми маємо такий приріст у цифрах? Якщо мова йде про садочки й школи, побудовані у 2019-2020 роках, які зводились згідно з новими державними будівельними нормами і зобов’язані забезпечувати можливість інклюзивного навчання, то їх доволі мало.

Зазвичай батькам дітей з особливими потребами доводиться звертатись до звичайної школи/садочка. Стаття 20 Закону України «Про освіту» їм надає такого права й навіть запевняє, що умови, необхідні для навчання дитини, будуть створені й на це виділятимуться кошти.

Іншими словами, керівник закладу має виконати ряд «розумних пристосувань» у рамках вже наявної і працюючої будівлі, вік якої може сягати до 30-40 років.

 Основні принципи переоснащення будівель – доступність, безпека пересування, вимоги до евакуації та відповідне інформування.

Доступність. Кошторисна вартість стартує від 500-600 тисяч гривень до 1,5 млн.

Принцип передбачає відсутність будь-якої бар’єрності в пересуванні й є, на мій погляд, найскладнішим завданням. Переважна більшість садочків та шкіл не має ані ліфтів, ані підіймачів. Безперечно, інклюзивний клас/групу доцільно організовувати на першому поверсі. Проте у дитини в рамках навчального процесу обов’язково виникає необхідність у переміщенні до бібліотеки, актової зали, спеціалізованих кабінетів тощо, інакше про який принцип недискримінації загалом можна говорити.

Таку задачу можна вирішити шляхом влаштування/прибудування ліфту. Цей варіант передбачатиме втручання в конструктив старої будівлі, що включає ряд заходів з підсилення конструкцій та демонтаж частини перекриття. З погляду технологій, це доволі складно реалізувати, проте реально.

Другий спосіб - влаштування підіймачів, як з вертикальним, так і з похильним переміщенням. До речі, якщо ухил сходів перевищує 10%,  підіймачі мають стояти в таких місцях скрізь. Це стосується і внутрішніх сходів, і ґанків. 

Окрему увагу слід приділити дверям. Не допускається застосування дверей, що гойдаються на завісах. Вони мають бути з автоматичним або примусовим відчиненням через вимикач. На жаль, таких дверей наші заклади освіти не передбачають. Також не залишаємо поза увагою й тактильні елементи доступності на всіх шляхах руху. 

Інформація та сигналізація про небезпеку. Кошторисна вартість від 50 тис. грн.

Обов’язково має забезпечуватись безперервність інформування, своєчасне орієнтування і однозначне упізнання об’єктів. Це і звукові інформатори, і відповідні таблички, покажчики, попереджувальні смуги, підвищена на один ступінь освітленість тощо. 

Санітарно-гігієнічні кімнати. Кошторисна вартість приблизно 100-120 тис. грн.

Питання вважаю одним з пріоритетних. Пам’ятаєте, шкільні вбиральні? На жаль, в більшості випадків, їх стан досі незадовільний. Дитина на візочку скористатись ним не може. Необхідно обладнати приміщення, яке матиме нормативні розміри, спеціальне сантехнічне обладнання, поручні й не принижуватиме гідність маленької дитини.

Загальний кошторис «розумних пристосувань», який допоможе дитині з особливими потребами стати частинкою шкільного чи садкового осередку, сягає понад 650 тис. грн.

На жаль, поняття «розумного пристосування» застарілого фонду освітніх закладів не має конкретики. Тож гіпотетично, пристосування може прийняти досить умовний характер – фактично не забезпечать дитині найнеобхідніших умов гідного навчання, а на «галочку» для статистики потягнуть.

На мій погляд, розпочатий процес реформи інклюзивної освіти – дуже гідна справа. Але підійти до неї варто глобально. Застарілі школи та садочки вимагають повної реконструкції, нікому не потрібна запропонована напівміра, яка не розв’язує питання застарілого оздоблення, пошарпаних кабінетів, жахливого стану внутрішніх мереж, енергозаощадження та багато іншого. Цікаво читається словосполучення «розумне пристосування», залишаючи комусь право вирішувати, що буде розумно, а що ні, з огляду на те, скільки готова держава витратити коштів.

До речі, не варто забувати, що звичайні, здорові діти, які бігають по шкільних коридорах та залах, а на останній поверх злітають за одну секунду без ліфтів, також мають беззаперечне право на гідні умови закладів освіти".

ИСК ОБРИЙ
0 баллов