В Україні поки що не прийняли закон, який забезпечив би завершення будівництва довгобудів.
«У Києві зараз пішла чергова хвиля недобудов», в липні в одному з інтерв’ю сказав Лев Парцхаладзе, заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України.
Разом з тим на порталі відповідного міністерства чиновник повідомляє: «Сьогодні в Україні відсутні будь-які законодавчі механізми добудови проблемних житлових об’єктів, які зводилися із залученням коштів фізичних осіб — вкладників. Як і відсутня будь-яка загальна інформація щодо цих проблемних об’єктів і людей, які вкладали кошти у їх будівництво».
Тим часом, бетонні привиди довгобудів не лише продовжують псувати зовнішній вигляд вулиць столиці, а й стають небезпечними об’єктами. Руйнуючись, вони перетворюються на стихійні звалища і притулок для бездомних. Їх доступність приваблює дітвору, яка жадає пригод, і небезпечні руїни стають місцем для ігор.
Існує декілька причин, чому новобудови перетворюються на довгобуди: недосконале законодавство, відсутність детальних планів територій, труднощі з отриманням ділянки, помилки в проєктуванні та інші.
Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України спільно з ДП «Науково-дослідний і проєктний інститут містобудування» розробило законопроєкт «Про захист прав фізичних осіб-вкладників у будівництво багатоквартирних житлових будинків». Якщо такий закон приймуть, він забезпечить завершення будівництва багатоквартирних житлових будинків, які споруджуються із залученням коштів фізичних осіб-вкладників і які не прийняті в експлуатацію у строк, визначений договором про залучення коштів у об’єкт будівництва. Однак поки що законопроєкт знаходиться на доопрацюванні, і подальша доля його невідома. На жаль, ще з 2013 року неодноразові спроби врегулювати це питання на державному рівні не дали жодних результатів.
З іншого боку, великі будівельні компанії могли б стати тим самим рятувальним колом для довгобудів столиці. Але влада поки не поспішає змінювати законодавство та створювати їм преференції. Тому зараз в цьому бізнес-напрямку існує багато ризиків для будівельних компаній.
По-перше, це додаткові витрати на технічне обстеження наявних конструкцій об’єкту, виконання яких доволі часто є довгим, складним та дорогим процесом. Вікторія Попович, директор ІБК ОБРІЙ - компанії, яка має досвід розконсервації об’єкту довгобуду, каже, що у забудовників часто немає вичерпної інформації щодо застосованих попереднім замовником конструктивних рішень. Адже дуже часто відсутня будь-яка проєктна та виконавча документація на такі недобудови.
«Ситуація, коли у потенційного забудовника є максимум технічної інформації до прийняття рішення щодо будівництва такого об’єкту, на жаль, рідкість. В більшості випадків забудовнику необхідно виконати комплекс дій щодо обстеження технічного стану будівлі, провести випробування несучої здатності фундаментів, відновити на папері всі конструктивні рішення, прийняті попередніми авторами проєкту, проводячи інструментальні обстеження тощо. Це доволі довгий і трудомісткий комплекс дій. Лише після отримання детальної інформації можливо говорити про можливість реалізації запланованого обсягу будівництва в рамках добудови зазначеного об'єкта. В кращому випадку можливо залишити максимум наявних конструкцій, а в гіршому забудовнику доведеться виконати повний демонтаж. Це і є тим першим фінансовим ризиком для забудовників, викликаним прихованими складнощами технічного характеру», - коментує Вікторія Попович.
Другий ризик забудовників - приховані інвестори через відсутність реєстру вкладників.
«Для прийняття остаточних рішень з приводу добудови того чи іншого об’єкту необхідно вкрай ретельно відпрацьовувати всі технічні, юридичні та дозвільні нюанси в рамках чинного законодавства, враховуючи при цьому інтереси усіх сторін, в тому числі, і мешканців оточуючої забудови», - зауважує Вікторія Попович.
Інвестиційно-будівельна компанія «ОБРІЙ» цього року розпочала роботи по завершенню будівництва чужого довгобуду по вулиці Олени Теліги, 25 у Шевченківському районі Києва. Його історія розпочалась ще у 2008 році. Проєкт мав назву «Grand park». Замовником будівництва тоді виступило ТОВ «Алімпекс-Мертінгер», а генпідрядником - ПАТ «Трест Київміськбуд-5». Внаслідок економічної кризи будівництво у тому ж 2008 році припинилось і було «заморожене».
Тільки завдяки ініціативі будівельних компаній біля 15 довгобудів столиці були успішно добудовані. Більшість з них перебувала у занедбаному стані протягом десятиліття. Ще вісім об’єктів будуються зараз. Аби перелік успішно добудованих об’єктів розширився, владі, на думку Вікторії Попович, слід поквапитися з прийняттям відповідного законопроєкту і створити сприятливі умови для соціально відповідальних девелоперів.
«Саме відсутність серйозних преференцій та гарантій з боку влади є основною причиною, через яку розбиваються спроби забудовників займатися цим бізнес-напрямком», - каже Вікторія Попович.
Категории: | Тенденции |
Регион: | Киев |
Имя | |
Телефон | |
Сайт |